1. Мова тіла. Мова жестів

Спілкування між людьми відбувається не лише за допомогою слів в усних або письмових повідомленнях. У процесі спілкування важливу роль відіграють емоції, тому мають значення манери співрозмовників, жести, погляд, дистанція, поза тіла і багато іншого. Все це називюєть засобами невер-бального спілкування, які виконують функції доповнення, а інколи й заміщення мови, вираження емоцій і ставлення до співрозмовника/співрозмовників. Спостерігаючи за співрозмовником / співрозмовницею можна зрозуміти, як сприймає він / вона те, що ви говорите (схвально чи вороже), чи щирий / щира чи щось приховує, чи зацікавлений / зацікавлена чи нудьгує.

Мімікою називають рухи м’язів обличчя, що виражають почуття та емоції людини. Мімічні рухи здійснюються нами, зазвичай, мимовільно.

Жестом є рух (дія) людського тіла або його частини, який має певне значення або сенс, тобто є знаком або символом. Багато жестів теж використовуються людьми при розмові підсвідомо, для доповнення.

Це знадобиться!

Ще в Стародавньому Римі великим пальцем вирішували результати гладіаторських боїв, тому і в наш час великий палець догори — це схвалення, а донизу — незадоволення. Для нас цей жест звичний, також використовується в соц-мережах як «вподобайка», але не у всіх країнах він виконує ту ж функцію:

у Німеччині та Італії можуть сприйняти великий палець догори як цифру «1», тут таку жестикуляцію використовують при рахунку;

у Греції — це жест небажання продовжувати розмову; в Уругваї та Ірані такий жест є образливим; у США, Австралії, Новій Зеландії, Англії «пальцем догори» часто зупиняють попутні машини, як і в нас.

У різних країнах у традиційному тлумаченні жестів можна по-справжньому заплутатись і навіть потрапити в безглузді ситуації. Тож, подорожуючи, будьте уважними, адже жести можуть мати різні значення залежно від країни, культури та традицій різних народів.

Це цікаво!

Пантоміма — вид сценічного мистецтва, в якому художній образ актором створюється за допомогою міміки, жестів, пластики тіла тощо.

Це ви зможете!

1. Спробуйте за допомогою міміки показати, що ви ображені, здивовані, сумуєте, жартуєте, дружелюбні, радієте, налякані, замислені, хвилюєтеся.

2. Об’єднайтеся в дві команди і пограйте в гру «Крокодил». Один учасник команди має показати мімікою і жестами слово, яке йому запропонували учасники другої команди, а інші учасники першої команди це слово відгадують. А потім — навпаки.

Це корисно!

Можливо, ви вже бачили цих трьох мавпочок. Що ж означають ці жести, і звідки походить цей образ? Три мавпи, що прикривають очі, рот і вуха, найімовірніше, отримали популярність у XVII ст.

завдяки різьбленому панно Хідарі Дзінгоро, який так зобразив конфуціанські моральні принципи. Цей символ став настільки популярним, що його сенс уже був не раз викривлений. Наприклад, дехто тлумачить його як байдужість до всього: «Нічого не бачу, нічого не чую, нічого не скажу». Але це не має нічого спільного зі справжнім значенням! У цих фігурках закладена ідея відмови від усього поганого. Конфуцій говорив: «Не дивись на те, що неправильно; не слухай того, що неправильне; не говори того, що неправильно». Головний сенс — уникати поганих вчинків і дотримуватися мудрої обережності. Тож

І можна просто сприймати цей символ як нагадування: НЕ підглядати, НЕ підслуховувати і НЕ пліткувати.

2. Манери спілкування

Ще один різновид невербальної комунікації формується тим, як ми вимовляємо слова. Мається на увазі інтонація, модуляція голосу, плавність мови тощо. Все це називають поняттям «манери спілкування». Тут важливими є:

тон розповіді. Він може бути спокійним, жартівливим, схвильованим, владним та ін. У розповіді важливо все — гучність голосу, його висота, сила, швидкість. Надмірна розтягнутість слів може втомити співрозмовника / співрозмовницю, а коли ми розповідаємо надто швидко, співрозмовник / співрозмовниця може не зрозуміти або неправильно зрозуміти наше повідомлення. Мовні відтінки впливають на значення висловлювання, сигналізують про емоції, стан людини, її впевненість або сором’язливість. Значення висловлювання може змінюватися залежно від того, яка інтонація, ритм були використані для його передачі;

поведінка. Вона може бути спокійною, стриманою, невпевненою, приязною та ін. Враховують також і жестикуляцію. Фізичні рухи — невід’ємна частина манери мови. Інтенсивні махи руками під час розповіді можуть налякати будь-якого співрозмовника. Завжди тримайте під контролем свої руки (руки в кишенях не варто тримати). Не жестикулюйте без потреби;

поза тіла. Вона може вказувати на ставлення до співрозмовника / співрозмовниці та змінюватися залежно від настрою та емоційного стану людини. Наприклад, якщо в людини схрещені на грудях руки або схрещені ноги, то ця «закрита» поза свідчить про те, що вона не хоче продовжувати спілкування, їй некомфортно або вона не погоджується зі співрозмовником / співрозмовницею, вороже налаштована;

дистанція. Від дистанції залежить те, як саме людина буде говорити (голосно чи тихо). Відстань до інших людей, якої ми дотримуємося, а також простір навколо нас, який вважаємо «своїм», називають особистим простором. Люди часто відчувають дискомфорт, коли інші порушують встановлену фізичну межу під час спілкування — коли нас хтось торкається чи стоїть надто близько.

Це цікаво!

І* Однією з найбільш популярних теорій про особистий простір є теорія антрополога Едварда Хола. Простір навколо людей він поділив на 4 зони різного розміру — своєрідні бульбашки, які оточують людину, і в яку допускаються інші, залежно від близькості стосунків. Це — інтимна зона (до якої можуть увійти лише близькі — сім’я, домашні тварини та найближчі друзі), особиста (для друзів та близьких знайомих), соціальна (охоплює повсякденні соціальні взаємодії з новими знайомими або зовсім незнайомими людьми) та публічна зона (доступна для всіх).

У кожної людини ці зони є індивідуальними за розмірами, але узагальнено науковці вказують, що інтимна зона вимірюється відстанню витягнутої руки (приблизно 50 см); особиста зона — від 50 до 150 сантиметрів; соціальна зона — від 1,5 до 4 метрів; публічна зона — до 6-7 метрів.

Важливим також є вміння не тільки говорити і володіти мовою тіла, а й слухати співрозмовника / співрозмовницю. Тільки в цьому випадку спілкування буде ефективним і конструктивним. Привітно усміхайтеся, кивайте головою, дивіться в очі, щоб показати, що слухаєте і сприймаєте сказане.

Це знадобиться!

Коли хтось відхиляється від вас, ви, скоріше за все, знаходитесь в особистому просторі людини, що спричиняє дискомфорт. Якщо ви це помітили — зробіть крок назад.

Не нахиляйтеся надто близько до обличчя людини, з якою розмовляєте, аби щось сказати. Краще скажіть голосніше. Не торкайтеся людини, якщо ви з нею не знайомі, особливо якщо ви знаходитеся позаду і людина не може вас бачити. Дотримуйтеся дистанції, коли стоїте в черзі. Якщо ви станете ближче до людини, яка перед вами, черга від того не рухатиметься швидше.

3. Зовнішній вигляд людини як повідомлення. Самовираження, стиль і мода. Дрес-код

Велике значення в комунікаційному процесі має також зовнішній вигляд людини. Наш зовнішній вигляд — надзвичайно ефективний засіб невербального спілкування. Всі знають відоме прислів’я: «Зустрічають за одягом, а проводжають за розумом». Хоча тут набагато важливішим є розум, але все ж одяг визначає те, яке враження ви справите на іншу людину. Менше секунди потрібно людям, щоб за зовнішнім виглядом зробити перші висновки про того, хто стоїть перед ними.

Одяг не тільки прикриває тіло і виконує захисну функцію, а також є показником культури й виконує комунікаційну функцію. Все, що ми вдягаємо на себе, щось про нас говорить. Основна мета зовнішнього вигляду — повідомлення про себе.

Стиль одягу — певні акценти в одязі, продиктовані віком, статтю, професією, приналежністю до суб-культури, особистим смаком людини, епохою життя суспільства, національністю, релігійною приналежністю, доречністю, функціональністю, комфортністю, способом життя та індивідуальними особливостями.

Щоб відповідати стилю, важливо правильно підбирати взуття, зачіску, прикраси і навіть аромат.

Наприклад, офіційний стиль передбачає стриманість в одязі й аксесуарах, простоту і пристойність.

Мода — це тимчасове панування певного смаку в певній сфері життя чи культури. На відміну від стилю, мода рекомендує короткочасні й поверхневі зміни зовнішніх форм і зразків одягу, що відбуваються протягом порівняно короткого часу. Одягатися за модою почали в XVII столітті, коли французька придворна мода стала зразком для всіх європейських країн.

Те, що є модним, не завжди личить конкретній людині, бо може не враховувати індивідуальні особливості, тому слідувати моді не завжди варто. Більш важливо, щоб одяг був охайним, чистим, попрасованим і акуратним. Брудний, неохайний одяг чи взуття справляє неприємне враження.

Це ви зможете!

«Ви не матимете другого шансу справити перше враження», — говорила Коко Шанель. Поясніть, як ви розумієте зміст цього твердження.

Проаналізуйте вислів Клайв Льюїс із книги «Листи Баламута»: «Мода призначена для того, щоб відволікати увагу людей від справжніх цінностей».

Дрес-код — це правила і рекомендації, які визначають форму одягу для відвідування різних заходів, а також зовнішній вигляд представників певних професій чи груп. Наприклад, дрес-кодом є шкільна форма в деяких ліцеях, гімназіях; однострій поліцейських чи військовослужбовців. Дрес-код може бути призначений для вечірки чи зустрічі, чи костюмованого свята.

Це цікаво!

Знайомтеся! Це — Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Канади. Розглядаючи його фото, ми, скоріше за все, скажемо, що це веселий, прогресивний і впевнений у собі чоловік. Він носить класичні костюми, які відповідають діловому стилю, але, водночас, використовує один елемент, який відображає його індивідуальність, — це шкарпетки. Навіть такий незначний, на перший погляд, елемент гардеробу може виконувати дрес-комунікаційні задачі. Однак, образ Джастіна Трюдо працює не лише

завдяки шкарпеткам. Його поведінка — поведінка сучасного молодого джентльмена. Все це в комплексі дає дуже цілісний образ, який підсилюється вибором неординарних шкарпеток.

А це — Мадлен Олбрайт — політична діячка СТТТА. Її легендарні брошки щоразу були невербальним посланням співрозмовникам, символічними заявами світу або повноцінною позицією Білого дому. «Читайте за моїми брошками», — говорила п. Олбрайт. Справа в тому, що вона одягала на дипломатичні переговори різні брошки, щоб повідомити опонентів про свій настрій.

4. Творче самовираження. Свобода самовираження

Кожна людина — унікальна, тож її самовираження відображає дійсні захоплення, є джерелом натхнення, способом виходу негативних емоцій. У такий спосіб людина розкриває творчі таланти, проявляє здібності, обирає професію.

Кожній людині притаманні різні способи самовираження. Наприклад, художня творчість дає можливість проявити свої художньо-творчі здібності, уяву, художній смак, емоційно-естетичний досвід. Якщо подобається займатися музикою, танцями, писати вірші, робіть це. Фіксуйте цікаві моменти у фотографіях. Робіть цікаві аплікації, створюйте щось своїми руками.

Вибирайте для себе ті способи самовираження, які відображають ваші інтереси, до чого ви маєте снагу. Одягаючи незвичайні речі, роблячи неординарну зачіску, людина теж самовиражається, прагне виділитися серед інших, звернути на себе увагу, проявити індивідуальність, створити свій унікальний образ. Від самореалізації підвищується самооцінка, впевненість у своїх можливостях.

Самовираження людини — спосіб знайти себе, краще розуміти себе і розвиватися. Досліджуйте себе, розвивайтеся, пробуйте нове і не зупиняйтеся на досягнутому.

Це ви зможете!

1. Складіть текст-загадку про себе, запишіть на однакових аркушах, змішайте ці аркуші. Спробуйте відгадати за за-гадкою-описом свою / свого однокласницю / однокласника, витягуючи аркуші навмання.

2. Намалюйте автопортрет.

Мислимо практично

1. Що таке невербальне спілкування, міміка, жест, мода, стиль?

2. Яке значення невербальних засобів спілкування?

3. Про що свідчить мова тіла людини, вираз її обличчя, посмішка та жести?

4. Поміркуйте, які є способи самовираження. Використовуйте конструкції: Я вважаю, що ... Я так вважаю, тому що: по-перше... , по-друге. , по-третє. . Отже, ... .

Мислимо творчо

1. Вправа «10 правил». Об’єднайтеся в групи та обговоріть, яких правил охайності ви дотримуєтеся вдома. Складіть пам’ятку «10 правил охайності».

2. Вправа «Дослідники». Використовуючи різні джерела, знайдіть приклади прислів’їв, приказок, які б ілюстрували різноманітні вияви мови тіла людини або відображали її поводження.

3. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, у якому люди під час спілкування не проявляють жодних емоцій та не використовують засобів невербального спілкування. Опишіть, що змінилося б у спілкуванні людей. Оцініть, чи хотіли б ви спілкуватися з такими людьми. Поясніть, чому.

Мислимо глобально

Скористайтеся допомогою дорослих й інтернету та знайдіть інформацію про цей жест. Поясніть, як він може допомогти і, навіть, врятувати чиєсь життя.

 

Це матеріал з підручника "Етика" 5 клас Іртищева 2022